опис досвіду

Опис досвіду вчителя інформатики Володіної Л.О.

Як організувати чітку роботу учнів?

Як раціонально використовувати час уроку, якого найчастіше не вистачає на пояснення матеріалу, на відпрацювання навичок і вмінь учнів? Як правильно підібрати систему задач найкращім чином відповідаючи меті уроку? Підготовка до кожного уроку містить у собі множину питань, які треба вирішити вчителю. Також багато питань виникає і перед учнем при вивченні даної теми. Вчитель якраз є зв’язком між учнем і вивчаючим матеріалом.

"Привчай учня працювати, примусь його не тільки полюбити роботу, а і настільки з нею зблизитись, щоб вона стала його другою частиною, привчи його до того, щоб для нього було неможливо інакше як своїми силами що-небудь засвоїти, щоб він самостійно мислив, шукав, виявляв себе, розвивав свої таємні сили, виховував з себе стійку людину"
                                                                                      (Л.Дистервег)

При навчанні інформатики на протягом усієї своєї творчої пошукової роботи я прийшла к деяким логічним висновкам: неможливо створити велосипед, а можливо його тільки модифікувати.

Так, ознайомившись з cередовищем програмування Scratch, програмним забезпеченням  Paint і Power Point та методів викладання учбового матеріалу (проблемно-пошуковий метод навчання), я сформувала свої прийоми і методи роботи у формуванні вмінь і навичок при вивченні інформатики у учнів, дозволяючи сконструювати урок таким чином щоб він допоміг познати нове, проявити особисту творчість при створенні презентації у програмі Power Point, об’єднуючи всі три програми (Scratch, Paint і Power Point) і подолати виникаючі труднощі у учнів.

Таку роботу я практикувала при вивченні теми «Презентації». Діти створювали презентації зі своїх малюнків,  додавали до них їх улюблені об’єкти з середовища програми Scratch і створювали мультимедійні презентації. Вони не тільки були зацікавлені створенням цих проектів, але й показали свої творчі здібності, самостійне використання своїх знань,  прагнення досягти особистої мети.

Така організація роботи вчителя дає можливість формування у своїх вихованців ключові компетентності, які в свою чергу формують компетентного випускника школи.

Знання, вміння та навички, які молодь набуває й виробляє, навчаючись у школі, беззаперечно, є важливими. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, що визначає готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. Важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Досягнення цих цілей на сьогоднішній день неможливе без інформатизації освіти та впровадження компетентністного підходу на всіх щаблях освіти. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати в школяра та дорослого вміння вчитись.   На жаль, значна частина учнів має нестійкий інтерес до навчання. У багатьох школярів помічена несформованість пізнавальної потреби як потреби у здобутті нових знань. Для частини учнів характерною є орієнтація не на рівень знань, а на їх оцінку. Як же зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їх компетентності? 
   Проблемою мого професійного досвіду є «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики: компетентнісний підхід».

Актуальність проблеми

В умовах мінливого сьогодення перед школою постає складне завдання, яке полягає у  «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для учителя, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу.

Знання, набуті в результаті навчання інформатики, стверджуються як засіб самореалізації людини в житті, соціальної адаптації, конструктивної суспільної діяльності як умови забезпечення гармонійного життя. Разом з упровадженням особистісно-зорієнтованої  освіти трансформується мета й завдання навчання інформатики: мотиви, форми, методи, засоби навчання повинні підготувати дитину до життя і діяльності.

Суспільство «епохи інформації» вимагає від випускника:

• Певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин;

• Вміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;

• Не вузьких знань, а загального підходу до мислення і вирішення питань;

• Комунікабельності – вміння працювати у злагоді з іншими, спільно доходити мети.

Принципи, за якими працюю:

• Від простого до складного (поступове ускладнення);

• Новизна (використовуються нові поняття);

•Успадкування (використовуються знання, набуті під час розв’язання     попередніх задач)

       З появою комп’ютерних комплексів у школах з’явилася проблема якісного програмного забезпечення. В основному існують програми довідкового або контролюючого характеру. Яким способом зацікавити учнів точними науками та інформатикою зокрема? Я бачу лише один вихід із такої ситуації – створити на уроці дружню, цікаву обстановку, в якій учень зможе пройти весь шлях вивчення предмета: від засвоєння основних понять до свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів.

Учні звикли до одноманітного процесу: учитель розповідає, записує на дошці. Ще одна проблема – на інформатику відводиться лише 1-2 години на тиждень. І цей час необхідно використати найбільш ефективно. На практиці я переконалася, що традиційний урок у комп’ютерному класі малоефективний.

Щоб добитися високих результатів, на практиці дію так: більшу кількість урочного часу (дозволену санітарними нормами) витрачаю на роботу учнів з ПК. Учні менше говорять – більше часу працюють за комп’ютером;

• У зошитах учні записують лише найнеобхідніше, а за потреби роздаю друковані конспекти.

• Складаю задачі і проблеми, максимально наближені до життя, а на уроці за допомогою комп’ютера розв’язуємо їх.

• Організовую на кожному уроці невеликі змагання і ставлю переможцям оцінки.

• На кожному уроці всіма можливими способами (за допомогою ПК) активізую зорову, слухову та рухову види пам’яті.

• На уроці даю не тільки конкретні знання, але й способи самостійного здобування інформації та методи розв’язання проблеми.

• Навчаю учнів поетапно розв’язувати поставлені перед ними завдання.      

     Тому форма проведення уроків складається з наступних частин:

1. теоретична (проводиться у формі казки, бесіди, гри, обговорення ситуації);

2. ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрації її роботи.

          Намагаюсь складати або знаходити і використовувати на уроці навчальні програми, які містять ігрові елементи, що розвивають уважність або реакцію.   

           Головне завдання – зацікавити учнів, дати можливість самостійно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому до глибоких і свідомих знань.

Напрямки подальшої роботи:

1.  Робота з творчою групою учнів.

2.  Робота зі здібними та обдарованими учнями.

3.    Формування ключових компетентностей у майбутнього випускника школи.